Як горе змінює сімʼю?

Яка б втрата не сталася, вона змінює все. Ваше самопочуття, емоційний стан, сприйняття себе та стосунки з близькими та рідними.

Іноді горе об’єднує родини, іноді – ні.

Родини, у яких був відпрацьований механізм підтримки одне одного, частіше здатні адаптуватися до нових реалій, вибудувати нові патерни взаємодії та прийняття. 

Через втрату та горе в родинах можуть змінюватися ролі. Наприклад, дорослі діти починають дбати про батьків, бабусь, дідусів більше, ніж раніше. Тобто – беруть на себе роль старших в родині.

Брати, сестри загиблих можуть відчувати провину того, що вижили, і через це брати на себе додаткові обов’язки.

Діти. Важливо з ними говорити про те, що сталося, але відповідно до віку та без травмуючих подробиць. І словами, які вони здатні зрозуміти.

Діти бачать, відчувають зміни та стани дорослих членів родини, алеле інтерпретують отриману інформацію через призму власних знань та досвіду. Якщо від дитини приховують правду (з найкращих міркувань, з любові та турботи), вона це відчує, здогадається і зробить власні висновки. І прихована інформація може сприйматись як свідомий обман, що не додасть довіри вашим стосункам.

Після втрати всі члени родини проживають горе і відчувають біль, але кожен по-своєму. Не порівнюйте! Хтось буде плакати, а хтось – ні. Один хоче говорити про свої почуття та переживання, а інший – ні. Це не означає, що комусь болить менше. Немає одного сценарію горювання. У кожного він свій.

Що важливо в цей період:

– відверте спілкування – озвучте словами свої потреби та очікування;

– поважайте потреби інших;

– встановіть власні кордони та прийміть кордони інших;

– слухайте, навчіться дослухатись до себе і спробуйте почути інших членів родини;

– просіть про допомогу, за потреби – звертайтесь до спеціалістів;

– проявіть терпіння як до себе, так і до родини;

– дайте час і собі, і іншим. 

Після втрати потрібно оговтатись, відновитись, переосмислити те, що відбулося, прийняти зміни. Це важко, боляче. На це потрібен час та сили.