Мистецтвознавиця змогла стати бойовою медикинею, опанувати ремонт дронів, FPV, 3D-друк, вести міжнародний рекрутинг та координувати великий освітній проєкт

Єва «Alice» Ройтер — 25-річна бойова медикиня батальйону «Госпітальєри», яка загинула у ніч проти 1 серпня 2026 року у Києві внаслідок повторного ракетного обстрілу під час порятунку постраждалих.

До повномасштабного вторгнення вона була художницею, навчалась на мистецтвознавчій кафедрі й працювала в геймдеві. У листопаді 2022 року долучилася до «Госпітальєрів», а з січня 2024 року розвивала інженерний напрям РУБпАК 25-ї бригади.

Дякуємо її подрузі та посестрі Соні, яка розказала нам про Єву.

Єва Ройтер була художницею та мистецтвознавицею, закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. До служби працювала в геймдеві та тату-майстринею. 

Брала участь у правозахисних та екологічних ініціативах, допомагала тваринам і долучалася до кампанії «Ветерани різні. Перемога одна»

У листопаді 2022 року Єва долучилася до батальйону «Госпітальєри». Вона евакуйовувала поранених із районів бойових дій, працювала на стабілізаційних пунктах та займалася медичним забезпеченням. 

Бойова медикиня виїжджала у складі медичного екіпажу на місця російських атак у Києві. 1 серпня 2026 року загинула під час такого виїзду внаслідок повторного російського удару. 

З січня 2024 року до літа 2025 року Єва працювала в РУБпАК 25-ї бригади та брала участь у розвитку інженерного формування. Вона координувала рекрутинг, міжнародну комунікацію, організаційні процеси, електронний облік особового складу, документацію та взаємодію з волонтерами, партнерами й медіа. 

Також працювала над створенням соціальних мереж, назви, айдентики та емблеми «Гнізда». 

Захисниця займалася рекрутингом іноземних добровольців – вона була головною англомовною комунікаторкою між ними та командуванням підрозділу.

Вона супроводжувала повний цикл рекрутингу від пошуку кандидатів до підписання контрактів і комунікації з командуванням. Після зарахування Єва продовжувала супроводжувати іноземців під час навчання у школі дронів, злагодження екіпажів та роботи на позиціях. 

Єва самостійно навчилася збирати FPV-дрони й ремонтувати DJI Mavic. Підтримувала розвиток безпілотних і роботизованих систем для бойових завдань, логістики, дистанційного мінування та евакуації поранених, зокрема ще тоді, коли частина цих технологій ще не була широко впроваджена у війську

Також військвослужбовиця опанувала 3D-друк та виготовляла комплектуючі для свого й інших військових підрозділів. 

Крім того, Єва координувала проєкт UFO (Unmanned Flying Object) з перекладу та адаптації курсу Victory Drones для англомовної аудиторії, аби підготувати іноземних добровольців ще до прибуття в Україну.

Вона сформувала команду перекладачів і редакторів, координувала роботу, сама перекладала матеріали та організувала англомовне озвучення відеолекцій за допомогою ШІ-інструментів. На момент її загибелі проєкт залишався незавершеним.

Паралельно з інженерною роботою Єва виконувала функції медика підрозділу: організувала забезпечення аптечками, медичним майном та консультувала військовослужбовців. 

За спогадами людей, які її знали, Єва була відкритою, прямою, мала гострий розум і почуття гумору, а також могла поєднувати професійну вимогливість із теплою, неформальною комунікацією.

Подруга Соня каже, що вона допомагала людям знаходити свій напрям служби та професійно розвиватися.

«Її особливою рисою була здатність швидко освоювати абсолютно нові сфери. Мистецтвознавиця змогла стати бойовою медикинею, опанувати ремонт дронів, FPV, 3D-друк, вести міжнародний рекрутинг та координувати великий освітній проєкт. Це була людина, яка не просто бачила проблему — вона намагалася знайти спосіб її вирішити», – пригадує посестра загиблої. 

Її побратим Тіль називає Єву однією з найдобріших і найвідданіших людей, яких він зустрічав, та людину, яка покращувала проєкти й системи, до яких долучалася.