Вступ
памʼяті Захисників і Захисниць України,
загиблих за Україну
Російсько-українська війна залишає шрами не лише на тілах воїнів, а й у серцях усього суспільства, яке проживає втрату рідних і близьких. На жаль, попри роки війни, тема горювання залишається табуйованою та болісною, а механізми підтримки людей, які проживають втрату рідних і близьких військових, досі не напрацьовані та непроговорені. Ми взяли на себе сміливість розпочати проєкт Центр сили «План Б», мета якого — сприяти поверненню до активного суспільного життя, відновленню та надати підтримку рідним і близьким загиблих військових. Звіт є результатом дослідницької частини проєкту. Ми свідомо обрали залучити досвіди проживання втрати в різні періоди російсько-української війни (2014–2024) і залучити людей, які мали різні ролі в житті загиблих військових: батьки, один з подружжя, партнери, діти, брати та сестри, побратими та посестри, друзі та колеги.
Спираючись на дані глибинних інтервʼю, ми прагнемо не лише задокументувати досвід цих людей, а й запропонувати конкретні рекомендації для держави, громадського сектору та суспільства загалом, спрямовані на системні зміни в підходах до роботи з рідними та близькими загиблих, їх підтримку. Особливу увагу приділено фінансовим і правовим аспектам, взаємодії з соціумом, державою, бізнесами, а також вшануванню памʼяті загиблих військових. У звіті окреслено сприйняття рідними та близькими загиблих військових наявної підтримки, представлено як її сильні сторони, так і недоліки.
Ми висловлюємо вдячність кожному та кожній, хто поділився своєю історією, допоміг зрозуміти масштаб проблем та їх вплив на життя людей. Це дослідження – не лише аналітична праця, а й крок до визнання та розуміння множинності досвідів проживання втрати і забезпечення гідного рівня підтримки близьких загиблих військових.
Тетяна Борис,
керівниця проєкту Центр сили «План Б»
ГО «Жіночий ветеранський рух»