Андріана Арехта на онлайн-конференції «Гендерна карта України»

«Після демобілізації у моєму військовому квитку було написано, що я швачка. А я була учасницею бойових дій у Луганській області, в батальйоні Айдар, штурмовиком.

Через це я взяла участь у «Невидимому батальйоні» – кінопроєкті, який візуально показав проблематику і розпочав разом з державними діячами, з гендерними експертами лобіювати відкриття бойових посад для жінок у Збройних силах України.

І, можливо, єдине, за що я можу подякувати російсько-українській війні, це за те, що війна дала поштовх побачити жінку в армії і взагалі права жінок і чоловіків в армії…Збройні сили України мають сьогодні чи не найбільший відсоток жінок в армії.

Оскільки ЗС сьогодні налічують близько 57 тисяч жінок, і , за даними одного з реєстрів Міністерства у справах ветеранів, у нас сьогодні 19 402 жінки мають статус учасника бойових дій…

Є перешкоди в кар’єрному зростанні для жінок, і є перешкоди в освіті. Якщо говорити про кар’єрне зростання, то проблеми виникають через стереотипне та дискримінаційне бачення командирів. Жінки професійно не можуть досягнути тих кар’єрних висот у Збройних силах України, на які вони здатні. Тому у нас така мала кількість жінок-генералів, хоча в нас є вже сьогодні бойові генерали, які очолюють відповідні відомства, медичні відомства в Міністерстві оборони України.»

Андріана Арехта – голова Жіночий Ветеранський Рух під час виступу на онлайн-конференції «Гендерна карта України», організованій Українським форумом Chatham House.