Виживання в умовах полону. Рекомендації від колишніх заручників і експертів у цій галузі

Продовжуємо висвітлювати важку та мало обговорювану тему полону. Про те, як поводити себе в надскладних умовах ув’язнення та вижити – наша військова психологиня Катерина “Дочка Мельника” зібрала рекомендації колишніх заручників та експертів у цій галузі. 

1) Відновіть та збережіть самоконтроль. Намагайтеся якомога швидше опанувати панічні реакції після захоплення.

Для опанування обирайте фізичні ресурси організму: на короткий проміжок часу дозвольте собі тремтіти якомога сильніше (якщо це безпечно); постукайте себе по стегнах або гомілках, щоб відчути тіло; вдавіть п’ятки в підлогу; відчуйте на дотик стіну спиною тощо.

2) Намагайтеся завжди бути спокійними і ясними. Не загрожуючи власній безпеці, намагайтеся заспокоїти інших заручників, яким важко впоратись.

3) Зберігайте непровокативну позицію (стриману). Відкритий конфлікт в умовах полону зазвичай є непродуктивним. Знайте, що навіть зоровий контакт розглядається як виклик. У більшості випадків, коли заручники були вбиті, вони намагались протистояти викрадачу.

4) Дотримуйтесь правил, які встановлюють наглядачі. Будьте обережні та завжди порівнюйте ймовірні результати своєї поведінки з можливими наслідками.

5) Гідно приймайте обставини. Почуття власної гідності – важливий ресурс. На жаль, часто гідність є однією з мішеней катувань, якщо вони застосовуються, тим більше – в умовах війни.

6) Намагайтесь, наскільки це можливо, дотримуватись законів України й правил людського співіснування та уникати спроб примусити вас до скоєння злочину чи неетичної поведінки. Злочин, якого ви могли б уникнути, все одно буде злочином, незалежно від того, в яких обставинах ви опинились.

7) Визначте цілі. Будьте сповнені рішучості дожити до певної дати, наприклад, до дня народження, але будьте готові “обнулити” ці дати, якщо ваш полон затягнеться. Зауважте, що чим довше триває ваш полон, тим більш безпечною ця ситуація є для вас.

8) Зберігайте певну форму контролю над своїм середовищем. Наприклад, спільне використання їжі з іншими полоненими може не тільки зменшити відчуття самотності, а й побудувати необхідні товариські зв’язки.

9) Тримайте свій розум активним. Придумайте розумові ігри, щоб стимулювати своє мислення, наприклад, спробуйте згадати сюжети фільмів, які ви бачили, або уривки з прочитаних книг.

10) Шукайте гумор у своїй ситуації (“Чорний гумор” – теж гумор). Навіть внутрішній сміх над собою може допомогти від тривоги та розчарування. Спробуйте знайти щось смішне у вашій ситуації, але будьте обережні та не забувайте про здоровий глузд. Пам’ятайте, що вам не варто виділятися чи провокувати насильство.

11) Їжте і робіть фізичні вправи. Це матиме подвійний ефект: ви підтримаєте загальну фізичну форму та зменшите негативні наслідки стресу та ув’язнення. Адаптуйтесь до введених обмежень – деякі полонені продовжували тренуватися, навіть попри кайдани, підвальні приміщення утримання та зв’язані очі.

12) Активно використовуйте методи боротьби зі стресом: техніки медитації допоможуть знизити рівень стресу і будуть корисними як метод боротьби з болем. Це допоможе впоратися з клаустрофобією, що виникла в результаті фізичних обмежень. Дотримуйтесь розпорядку дня, ведіть щоденник, користуйтеся будь-якою можливістю спати.

13) Будьте терпимими до інших полонених. Можливо, вам доведеться допомогти іншим людям впоратися з ситуацією. До того ж роль допомагаючого посилює почуття власної спроможності. Великим ризиком є загострення параноїдальних страхів, підозр один до одного. За можливості обговорюйте це – усвідомлення полегшує емоційні страждання і сприяє відчуттю довіри між людьми.

14) Зберігайте надію. Вірте в те, що має для вас велике значення: сім’я, Бог, країна чи абстрактний ідеал. Пам’ятайте про ваших близьких та рідних, які чекають на ваше повернення. Це мотивуватиме вас та надаватиме більше сил та терпіння.

Не зациклюйтеся на почутті слабкості або провини за свою поведінку під час полону. Ви потрапили в надзвичайну ситуацію без будь-якого попередження чи підготовки. Очевидно, що Ви перебуваєте в сильному стресі і можете припускатися помилок чи втрачати контроль, але не варто відчувати за це провину. Не дозволяйте цим переживанням затопити вас. Ви робили все, на що вам вистачило сил у цьому моменті. Відчуття провини відносно інших (кого не змогли/не встигли попередити або врятувати) – дуже болюче, але воно є проявом здорової психіки. Однак дуже небезпечно залишатись у провині надовго. Дозвольте собі відгорювати втрати, й простіть собі відсутність надможливостей. Концентруйтесь на теперішньому та майбутньому.

Публікація вийшла в межах проекту ООН Жінки «Трансформаційні підходи для досягнення ґендерної рівності в Україні» за підтримки Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та фінансування Уряду Швеції.