Волонтерський фронт. Вікторія Родько
Волонтерський рух в Україні — це ще один фронт. Суцільна команда добродіїв на базі громадської організації Жіночого ветеранського руху працює у штабі швидкого реагування у Києві з 25 лютого 2022 року. За 9 місяців повномасштабного вторгнення у штабі працювало близько 300 волонтерів від водіїв, менеджерок проектів на гуманітарному складі, складі ліків, амуніції, у цеху по плетінню сіток до дизайнерів мілітарі-цеху, де шиють жіночу військову форму та білизну. На даний момент штаб опрацював більше 4000 заявок від захисників, захисниць та цивільних.
Одна з волонтерок нашого штабу – уособлення касти творчих волонтерів, представниця цьогорічного Національного відбору Євробачення, фронтвумен гурту OY Sound System Вікторія Родько. Єдиний виступ колективу під час війни був саме в рамках благодійного концерту, що влаштував Жіночий ветеранський рух, за що ми дуже вдячні.
Віддати свій голос за OY Sound System (OYSS) можна вже 17 грудня. Учасники боротимуться за право представляти Україну на конкурсі «Євробачення-2023». А поки познайомимо вас з Вікторією та її колективом ближче.
Як і коли ти потрапила до штабу волонтерів Жіночого ветеранського руху? Чому ти обрала саме цю організацію?
Я почала активно волонтерити з 28 лютого, евакуювала людей з Києва, допомагала як цивільним, так і військовим. Я автоволонтерка і дуже швидко реагувала на запити, їздила з гуманітарною місією в область. До Жіночого ветеранського руху (ЖВР) потрапила завдяки благодійному концерту, який проводився для збору коштів на турнікети. Тоді ми з OYSS були учасниками цього збору, у підсумку вдалося передати на фронт 500 турнікетів на 250 тис гривень. Дуже сподобались дівчата з Руху, їх енергійність. Згодом я сама почала робити збори на запити від військових. На той момент збирала на електробайки для розвідки, звернулась до ЖВР за допомогою в проведенні збору та закупівлю байків. Ми зробили круту колабу, і тоді я доєдналась до організації. Це було просто попадання в сердечко, бо ми зійшлися у поглядах та почали діяти разом.

Твій творчій підхід транслюється навіть в зборах для ЗСУ – це нетипові способи зібрати донати фітнес-марафоном, виступом на благодійному концерті. Це дієво? Твої потужні збори за 9 місяців повномасштабної війни?
Збирати кошти стало зараз трохи важче, бо їх багато і люди трохи втомились. Тому дуже актуальним зараз є донат за послугу. Люди розуміють, що вони отримують щось і тим самим допомагають. До війни крім того, що я співала у гурті OY Sound System, ще працювала тренеркою в спортивній залі 12 років. Вирішила допомогти своєю професійністю.
Найбільшим був збір на авто для 129 батальйону та байки для розвідки, тоді ціллю було 260 тисяч. Все зібрали, я не те щоб пишаюсь зборами, це як константа у вигляді допомоги. Військовим там нелегко, і ми маємо допомагати, кожен як може.


Єдиний виступ вашого колективу під час війни був в рамках благодійного концерту, чому так?
Якщо чесно, коли почалась війна не думали ні про творчість, ні про виступи. Я деякий час просто максимально сконцентрувалась на тому, що було важливіше в моменті. Виступ був ковтком повітря, який нагадав про те, що заставляє серце битися швидше і приносить емоцію. Для мене особисто музика — це єдине, що приносить щастя, тому виступ був рушієм. Артистам нелегко, проте не так, як в окопах.
Як триматися творчим людям під час війни, розкажи про свій досвід. Чи було у тебе вигорання, як бути з цим?
Треба знаходити силу і бажання воювати на своєму фронті. Музика вона як інструмент, що трансформує життя. Особливо, коли вона українська. Вигорання? – Так, було. Воно і дало розумінні того, що саме зараз час робити те, що надихає. Бо коли як не зараз?!
У фіналі Нацвідбору, хто твоя найбільша підтримка? Чи є фанати гурту OY Sound System серед військовослужбовців та військовослужбовиць?
Підтримка — це моя команда і люди, що мене знають, а також дівчата з Жіночого ветеранського руху. Кожен зараз тим чи іншим допомагає і це дуже цінно. А особливо круто, що це люди, яких я зустріла під час війни. Військові також дуже підтримують, радіють бачити волонтерку у складі фіналістів. Кажуть, що будуть голосувати усіма батальйонами.
Хочеться більше дізнатися про ваш колектив, ти не одразу приєдналася до OY Sound System? Чому обрала саме їх?
Гурт був заснований у 2012 році братами Галаневичами. Марко Галаневич, учасник гурту “ДахаБраха”, Тарас Галаневич — саундпродюсер проекту. Я приєдналась у 2016 році як солістка. Хлопці тоді шукали жіночий вокал, і я стала його втіленням у гурті. Познайомив нас Євген Славянов, який тоді був гітаристом в колективі. Це було дуже магічно і спонтанно, зараз я розумію, що це була доля. Мені сподобався бекгарунд OYSS — з 2014 року вони займали активну проукраїнську позицію. Їздили з концертами на схід – Авдіївка, Вугледар, Волноваха, Маріуполь.

Про що OY Sound System? Головні меседжі, які ви несете, чим відрізняєтесь від колег по цеху?
OYSS — це точно про трансформацію, про майбутнє. Це електронні текстури, які підсилені етнічними вокалізами. Це медитативно, це чуттєво, так, можливо, ми не такі шаблонні та структуровані, як хотілось би, але в тому і полягає наша самобутність. На Нацвідбір ми прийшли не конкурувати, ми всі колеги, всі показуємо багатогранність української музики і ми за об’єднання з метою зробити щось неймовірне.
Чому вирішили взяти участь в Нацвідборі саме в цьому році?
Ми живемо в такий час, коли нам немає що втрачати. Ми й так забагато втратили. Тому треба діяти і робити те, на що раніше, можливо, не вистачало сміливості. Війна загартувала нас всіх, ми з перших хвилин включились і почали діяти, допомагати, підтримувати, працювати, бути єдиним організмом. Тому більше не страшно. Наша музика спочатку, можливо, не до кінця зрозуміла, але коли ти в неї поглинаєш, то розумієш, що потрапляєш в той стан, коли відпускаєш і тіло рухається само по собі.
Що хочете сказати конкурсною піснею «Ой, тужу» українцям і світу?
Пісня не така проста, як здається. Ми всі тужимо, весь народ, наша земля, небо, всі ми тужимо за те, що вже відбулось, то дуже глибинне відчуття, яке йде з глибини, дуже потужна енергія, яку ми всі переживаємо, і саме сила цих емоцій ще більше спонукає нас до боротьби. І світові та нашим людям хочеться ще раз нагадати, що ці всі тяжкі емоції нас вкотре зроблять сильнішими.
В одній зі статей про ваш майбутній виступ написано: “На Нацвідбір гурт приготував сюрприз – оновлений склад музикантів”. Натякни, який сюрприз готуєте і розшифруй, чому один з учасників в металевій масці?
До нас доєдналось те саме електронне майбутнє, що приховане під маскою нашої звукової системи.. Тепер ми і звучимо, і виглядаємо як цей симбіоз. Сюрпризів розкривати не будемо, все побачити на власні очі 17 грудня.
Жіночий ветеранський рух однозначно буде вболівати за Вікторію та гурт OY Sound System, а поки пропонуємо послухати конкурсний трек наших фаворитів: https://www.youtube.com/watch?v=LN9OHZ-ys6U

Олена Бруцька
«Хочу помститися за своє розбите життя. За всіх військових і цивільних, які загинули в цій війні»
Анонс злету Руху у Львові
Посестри руху VETERANKA увійшли до сотні лідерок премії УП 100: «Сила жінок»
Підписано закон щодо протидії сексуальним домаганням та насильству в армії
«Culture Helps Solidarity / Культура допомагає: Солідарність»: індивідуальні гранти — другий конкурс