Поранена голова Жіночого Ветеранського Руху Андріана Арехта

На фронті було поранено очільницю нашого Руху та нашу посестру Андріану. Нині перебуває у шпиталі. Ця новина приголомшила багатьох, адже всі знають її як щиру і добру людину, люблячу матір, самовіддану воїтельку.

“- Андріана 300, важка, везуть в Херсон.

Цей короткий дзвінок позавчора був як потрійна доза адреналіну. Після цього сотні дзвінків, повідомлень, страшний діагноз і невтішні прогнози змінювались моментами шаленої радості, коли спростовувалось найгірше. Сухі слова діагнозів, які змінювались кілька разів за ці довжелезні години, а за цими словами страх очікування найгіршого, злість і врешті готовність робити неможливе.” – Пише Люба Шипович про те, як почула звістку.

З допису Оксани Іванців: ” Вона абсолютно прекрасна в своєму вмінні тотально віддавати себе: Україні, побратимам і посестрам, друзям. Андріана одна з найсміливійших людей, яких я знаю, жодна сила не здатна її спинити, бо за її спиною стоять ті, кого вона любить, а за тих кого любить, Андріана віддасть усе і ні перед чим не спиниться. Я дуже хочу, щоб попереду в неї було довге і щасливе житті у вільній і процівітаючій Україні.”

“Ця безстрашна жінка була не один раз за крок до загибелі, але вона настільки світла, чесна та гідна людина, що її «не брали кулі» і завжди охороняли вищі сили. І цього разу теж сталося диво, бо від такого гинуть за лічені секунди. Але не наша Андріана!!! Вона буде жити, буде змінювати цю країну, а ми всі будемо її підтримувати.” Такі слова лунають від Олесандри Горчинської.

“Андріана – голова нашого Жіночого ветеранського руху, навколо неї ми й об’єднались, вона надихає й сподвижує. Єдина з дівчат, за ким піду без оглядки. Моя любима дівчинка, приклад, гордість і надія. Зараз воїнка – захисниця важко пранена. 9 місяців безупинної боротьби, 8-ий рік у війні за Україну.Я знаю, Ти одужаєш, Ти перебореш все.” – підтримка від членкині правління руху Людмили Дем’яник.

Ярина Чорногуз: “Мені страшно подумати, що ти переживаєш у госпіталі під час операцій після такого поранення. Але я знаю, що ти дуже сильна та вперта. І невдовзі повернешся до нас та сім’ї. Розмови з тобою під час делегації у США згадую досі. Пишаюся, як і інші, тобою.”

Андріана залишається на зв’язку і пише в одній із соцмереж: “Я жива і це головне. Всім дуже дякую за те, що Ви робите в ці дні і взагалі в моєму житті. Відповісти поки всім не можу, але, обовязково, коли сама зможу писати (поки тільки диктую), всім особисто подякую! Мене чекає дуже довгий шлях реабілітації. Повернусь згодом.”

Завзята, хоробра, з гумором і добрим серцем, Андріана точно витримає все і більше. Любимо, обіймаємо і чекаємо вдома.

Підтримати лікування та відновлення Андріани після поранення можна на картку сестри Лесі;

Приват: 4149 4393 1332 8001

Моно: 5375 4115 0741 5201

Paypal: Aarekhta2@gmail.com