Право на красу, тіло, сексуальність та фемінність на війні
У своєму авторському блозі для Veteranka Надія Гарань – сержантка ЗСУ, перекладачка-синхроністка, звʼязківиця – допомагає нам зрозуміти …
Збільшення кількості українок у силах оборони висвітлило дві грані нової реальності: рівні права та рівні обов’язки в армії. На перше переважно махають рукою, а другим не гребують дорікнути: мовляв, хочете й рівних прав, і «яждівчинка», і «сприймайте як рівну», і моє улюблене «самі не знають, чого хочуть».
На мій погляд, військовослужбовиці давно визначились, але їхніх голосів не чути в гомоні засудження, стереотипування та відвертих насмішок.
Наведу висновки з власного досвіду та досвіду посестер. Я не можу назвати це універсальними правилами. Заголовок свідомо дещо провокативний: замість «Чи має вона на це право?» (право – юридичний термін) краще поставити питання «Наскільки, на мою думку, це доречно на війні?»
Краса – в очах того, хто споглядає
Краса не мала би стандартизуватись. Я часто чула закиди, що мені «більше личить» попередній колір волосся, макіяж, а не його відсутність, довга зачіска, а не коротка тощо. Краса жінки чи чоловіка – суб’єктивна: різним людям подобаються різні типи зовнішності. Але оцінювати чиюсь красу в колективі – недоречно. Аби уникнути цього, спитаймо себе: моєю думкою цікавились? Частіше за все – ні. Робити компліменти зазвичай доречно як хлопцям, так і дівчатам, проте якщо не певні – ввічливо запитайте. Це настільки просто.
Твоє тіло – твоє діло. Будь-де. Завжди
Кожна людина має виключне право на своє тіло. Це означає, що розпоряджатися її тілом не може ніхто інший. На війні – теж. Те, що жінка не носить ліфчик, бо їй так комфортно – не заклик звернути на неї увагу. Те, що у відпустці дівчата, як і хлопці, можуть вживати алкоголь – не згода на секс. Те, що військова привітна, чемна, усміхнена – не флірт. Жінки в армії – не «зло, бо через них чоловіки конкурують». Я проходила службу з військовими НАТО й упевнено кажу: сприймайте жінок як професіоналок – і ніхто не «битиметься» за них. В разі, коли жінка не відповідає професійним вимогам – не варто брати її до лав, проте тоді доведеться відсіяти величезну кількість чоловіків, які не мають мотивації, підготовки, професійності.
Сексуальність та сексуалізація
Сексуальність – природні прояви бажань. Сексуалізація – приписування сексуального образу в недоречному: наприклад, у робочих відносинах. Нерідко професіоналок в армії сприймають лише як потенційну сексуальну партнерку й підбурюють до цього інших. Засуджують і прояви сексуальності непропорційно: бажання хлопця – «природа», бажання жінки – «б…ство». В цьому нам до рівного ставлення ще далеко.
Фемінність…а що це?
У різних суспільствах у різні епохи відрізнялися уявлення про «маскулінність» і «фемінність». І те, і те – набір соціальних стандартів, які клеїлися на людей усупереч здоровому глузду, як ті армійські бирки. Наприклад, «маскулінне» – великі м’язи, коротка зачіска, технічні спеціальності, «фемінне» – довге волосся, сукня, макіяж, вміння куховарити. Але все це – штампи. Згадайте, як часто спортивних дівчат називають «мужикуватими», а хлопців із довгими зачісками – «як баба». Поняття маскулінного та фемінного – це рамки, в межах яких тебе схвалять, а поза якими – засміють. В реальності фемінне – пов’язане з тим, що ти – жінка. Все. Лише твоя стать. Рештою – своєю зовнішністю, заробітком, хобі, способом життя – ти розпоряджаєшся на власний розсуд.
Чи доречно, зрештою, «бути дівчинкою» на війні?
Відповідь проста: ти жінка, і тобі можна все, що заманеться, в межах закону. Так само як і чоловікові. Що ж тоді, наприклад, із практиками краси? Чи доречний манікюр, макіяж, яскравий колір волосся?
Мій досвід на посаді сержанта показав: будь-які легальні практики, які допоможуть зняти стрес і не заважають виконанню обов’язків – позитивне явище. Якщо фарбування нігтів у перервах між бойовими чергуваннями допоможе «перемкнутися» й ефективніше працювати – не проблема. Якщо хлопець, повернувшись зі спостережного поста, роздивляється себе у дзеркалі й мастить бороду розгладжуючим маслом – це окей.
Якщо ж у жінки чи чоловіка забагато часу йде на турботу про зовнішність, а не виконання завдань, тоді це проблема.
Нав’язувати ці практики – недоречно: наприклад, висміювати жінку за непоголені в польових умовах ноги чи відсутність макіяжу. Будьте готові, що професіональна військова не зобов’язана виглядати так, як вам подобається. А як бажаєте знати, чого хоче жінка, – все просто: не проєктуйте здогадок, спитайте її.
«Хочу помститися за своє розбите життя. За всіх військових і цивільних, які загинули в цій війні»
Анонс злету Руху у Львові
Посестри руху VETERANKA увійшли до сотні лідерок премії УП 100: «Сила жінок»
Підписано закон щодо протидії сексуальним домаганням та насильству в армії
«Culture Helps Solidarity / Культура допомагає: Солідарність»: індивідуальні гранти — другий конкурс