Хочеш вижити - не вживай!

Якщо у пошуку “Google” прописати щось на зразок: “військові і алкоголь” чи “наркотики і військовослужбовці”, то ми швидко знайдемо статті про Закон, що посилює особисту відповідальність військовослужбовців або безліч інформації про засудження бійців за випадки розповсюдження, зберігання та зловживання наркотичними засобами чи алкогольними напоями.

Проблематика алкоголізму та наркотичної залежності в армії вже неодноразово була висвітлена в ЗМІ, обговорена в командуваннях всіх видів ЗС України та інших військових формувань, визначена в наказах командирів частин з вказівкою боротися з цим ганебним явищем, проте, не так просто деяким особистостям відмовитися від наркотичної ейфорії чи радянських “100 грамів фронтових”.

Чому військові вживають алкоголь та наркотики навіть на бойових позиціях, які масштаби проблеми?

Пропоную не вдаватися в подробиці того, як у війська потрапляють бійці, що вживали алкогольні чи наркотичні речовини задовго до служби у війську, так як це хронічні захворювання і велика проблема як армії, так і нашого суспільства загалом.

Точної інформації, скільки саме бійців вживають ті чи інші види заборонених препаратів, просто немає. Жоден воїн не зізнається у вживанні, як і не назве себе залежним, адже це призведе до проведення службових розслідувань, втрати грошової винагороди та знищить його військову кар’єру вцілому.

Якщо алкоголь купити в магазині не складає жодної проблеми (навіть людям у військовій формі одягу, порушуючи закон в час повномасштабної війни, безліч продавців відпускають даний товар), то з наркотичними препаратами трохи складніше. Наркотики потрібно привезти з відпустки чи звільнення (що зараз звучить, як щось з минулого життя), отримати у посилці на пошті від “друзів” (часто і від родичів), які вважають, що варто знаходити час щоб “розслабитися”, або купити в аптеці знеболювальне сильної дії.

Люди помилково розглядають службу у військах, як похід цивільних на працю і що в кінці робочого дня чи під якесь свято у вихідні “не гріх” випити чарочку-дві-три… Проте треба нарешті усвідомити, що у військовозобовʼязаних ненормований робочий день. Ми виконуємо службові/бойові завдання цілодобово 24/7 і повинні робити свою справу бездоганно!

Вживають наркотики багато військових, які в мирному житті не є наркоманами, ніколи нічого не пробували, але щоб розслабитися в місцях відведення покурюють “травичку” (канабіс), на позиціях, щоб підбадьоритися нюхають амфетамін, що загострює почуття і не дає заснути, ще гірше зарекомендували себе поціновувачі “солей”.

Чому залежність виникає у тих, хто не зловживав до служби в армії?

Швидше за все проблеми психологічного характеру:

1. Не адаптовані до служби і війни хлопці і дівчата;
2. Розчарування, що реальність не збігається з їхніми очікуваннями щодо бойових дій та втрат;
3. Відсутня, або недостатня підтримка рідних, близьких, друзів, побратимів…;
4. Організм не звик до такої кількості стресів, або “вистачило” однієї гострої реакції на стрес.
   Часто вживаючи наркотичні стимулятори (я б сюди віднесла і енергетичні напої, без яких бійці все рідше виїжджають на бойові завдання) військові вважають, що це допоможе якісніше та краще виконати завдання за призначенням, в чому вбачають користь для несення служби, проте корисної дії для організму вони жодної не несуть. Здоровий організм повинен встигати якісно відпочивати і висипатись, чого не можливо досягти під штучним навантаженням внутрішніх органів та мозку.
   Окремо варто зазначити, що деякі бійці після поранення отримують значну кількість сильних знеболювальних препаратів у шпиталях, які потім не можуть зменшити у дозах і стають від них залежними.

Наркотичні засоби в Україні не легалізовані взагалі, а на продаж алкогольних виробів введена заборона у період дії воєнного стану військовослужбовцям у формі. Це має свої причини, і одна із важливих — вплив алкоголю та наркотиків на наше мислення, думки, поведінку і реакцію на небезпеку. Заборонені препарати уповільнюють роботу центральної нервової системи. Наркотики, як і алкоголь змінюють роботу мозку, що призводить до виснаження у ньому хімічних речовин, які допомагають зменшити тривожність природним шляхом. Під час засинання напідпитку якість сну відрізняється від того, який людина має, коли не вживає алкоголь чи наркотики. А це може підвищити рівень тривожності.
У результаті військові можуть відчувати ще гостріше стрес, тривогу, паніку чи депресію, а пізніше, – що їм потрібно більше алкоголю чи наркотиків, щоб допомогти впоратися з цим непереборним відчуттям тривоги.

Заборонені речовини (в тому числі і алкоголь) – впливають на нашу здатність обробляти думки і приймати раціональні рішення, що створює серйозні передумови до збільшення ймовірності насильства, надзвичайних подій та аварійних ситуацій із непередбаченими наслідками, а також сприяє поширенню суїцидальних проявів, призводить до небойових безповоротних втрат серед військовослужбовців. Щороку зростає чисельність нещасних випадків, травматизму, отруєнь неякісними алкогольними напоями (передозування), скоєних військовими кримінальних та адміністративних правопорушень.

Цивільний, що вживає наркотики чи алкоголь, заподіює шкоду та неприємності собі та, можливо, своїй сім’ї, а військовозобовʼязаний ще й створює небезпеку для підрозділу, в якому проходить службу. Непередбачувана (неадекватна) поведінка – найбільша загроза від нарко- чи алкозалежного військовослужбовця.

У військових формуваннях командування проводить індивідуальні та групові профілактичні бесіди, проблемно-цільові роботи з особовим складом, прикладає максимум зусиль для того, щоб побороти проблематику вживання та недопущення розповсюдження заборонених речовин.
На законодавчому рівні існує алгоритм виявлення нарко-, алкозалежних військовослужбовців (проводяться раптові рейди на виявлення зберігання, тестування на вживання), проте, системи лікування залежностей (хвороби) у ЗСУ немає.

До кого звертатись?

З алкогольною інтоксикацією можна звернутися до медиків де можна “відновити” організм через крапельницю. Коли помітили, що наркотики вживаєте ситуативно лише при стресових реакціях – варто звернутися до військового психолога чи групи контролю бойового стресу.
Якщо ж Ви відчуваєте, що проблема у Вас вкорінилася і Ви бажаєте, щоб Вам була надана допомога у боротьбі із залежністю – зверніться до військового капелана. У цій ще зовсім новій структурі у ЗС України є алгоритм направлення бійців на спеціалізоване лікування до реабілітаційних центрів (з можливістю “кодування”) і з подальшим поверненням до військових підрозділів.

Доведено, що наркоманія та алкоголізм несумісні з військовою службою, яка відрізняється напруженою інтелектуальною діяльністю, виконанням обов’язків, що вимагають значних фізичних і психологічних навантажень для організму людини.

Зараз під час військових дій надзвичайно важливо залишатися тверезим та розсудливим — це може врятувати вам життя!