Після. Особистий досвід проживання втрати Дар’ї Ульман
Продовжуємо говорити про особистий та складний досвід проживання втрати близької людини. На жаль, кожен день хтось в нашій країні втрачає близьку, кохану, рідну людину на війні. Ми віримо, що говорити важливо і потрібно не тільки про горе втрати, а й про те, як долати цей шлях. Ми попросили тих, хто вже пройшов найважчі етапи, поділитися власним досвідом, де можна шукати сили та ресурс для себе, коли навколо – темрява.
Дарʼя Ульман, маркетологиня, активістка, дружина загиблого військовослужбовця Кирила Ульмана, ділиться власним досвідом проживання втрати. Її відверта історія – далі в нашому матеріалі.

Я багато говорю про чоловіка, та дуже не люблю комунікувати про те, що він загинув.
За період наших стосунків ми збудували правила, традиції та свої маленькі знаки одне одному.
Одним з варіантів відновлення є відчуття того, що мій коханий завжди поруч. Я ношу дві обручки і, як ритуал, на важливі перемовини вдягаю ще ту, яку він дарував при освідченні, вона дає мені сил та відчуття спокою. У кишені зажди шеврон, який він мав при собі.

Переживаючи стрес за стресом в житті, я завжди поринала у спорт, тому виснажуючі тренування – це є мій шлях відновлення. Він зі мною протягом 14 років. Один з моїх пунктів – відновлення через тіло.

Маючи досвід тренувань, я вирішила відвідувати військові вишколи. Перша мета, яка спонукала мене – це доєднатися до того, чим так жив мій чоловік. Він опанував всю зброю, яка була на забезпеченні, і завжди із захопленням мені розповідав про неї. Зараз, порівнюючі наші палаючі очі, його побратими – мої друзі говорять, що ми дуже схожі в цьому азарті до викликів.
Друга ж ціль була – допомогти жінкам знайти себе в цьому, то вони ще ті трусіхи.
А сексизм – річ часта. Жінок недооцінюють у війську та в підготовці.
Ми слабші фізично, але ми холоднокровніші, витриваліші
і можемо стягнути біль, який навіть уявити важко.
Люди поруч
Такий важкий і важливий пункт.
З початком повномасштабного вторгнення я змінила оточення, я зустріла свого любимого чоловіка. Зараз моє оточення змінилось знову.
Я дуже захоплююсь людьми, які поруч зі мною. Це той рівень дружби та підтримки, коли ти не щодня комунікуєш, але ці люди не на словах довели, що твій біль можна розділити з ними.

Емоції
Я дозволяю собі плакати. Це теж, до речі, про традиції з чоловіком. Ми домовились про відкритість почуттів та емоцій, що допомогло нам збудувати такий тісний зв’язок. Цитуючи Кирила, можу сказати: “котик, ми ніби 10 років в шлюбі, а знайомі все життя”. Тож щодня я плачу і роблю все для того, щоб інколи посилити це відчуття, тоді за хвилин 20 криків і сліз я заспокоююсь і маю трохи ресурсу робити справи далі.

Субака
Я настільки звикла разів по 15 на день казати чоловіку, що люблю його, що втратити це було важко. Так, звичайно я говорю це, цілуючи його носик на фото. Але він зробив мені ще один подарунок, ми жили без сюрпризів, тож я анонсувала йому те, що подарую субаку. Він вибрав, назвав і навіть встиг розповісти мамі, що я подарую субаку.
Тепер вночі тренує Бйорна Кирило, а вдень я можу 15 разів цілуючи його казати, як я кохаю та дякувати Кирилу за субаку, яка дарує своє кохання у відповідь та відволікає мене. Субака теж прикольна та соціально активна, то вже зібрала 9000 гривень на поміч братикам у притулки.

Розуміння, що ти класна!
Це мій меседж до всіх жінок! Тебе кохають найкращі люди планети, герої, які щодня доводять міць та силу. Ти щодня це доводиш.
Твоя жертовність, як воїна, дружина, посестри, сестри, подруги, – вона відчутна, вона в просторі і дає силу іншим.

Поміч
Я віднайшла свою силу в помочі. Тож створюю проєкти для жінок та профільно консультую тих, кому бракує часу. Безоплатно консультую ветеранів війни або ті бізнеси, які дотичні до військової справи.

Все, що я роблю, окутано шаленим та палким коханням до мого чоловіка. Я маю ніби вдвічі більше сил. Бо точно знаю, що він поруч.
Я захоплююсь його вчинками, його боротьбою, його рішенням.
Я пишаюсь тим, що ми родина. Я завжди офіційно вітаюсь називаючи прізвище, щоб частинка його завжди була в просторі.
З любов’ю до України, українських жінок та чоловіків, родина Ульман.

Проєкт реалізовується за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України»
«Хочу помститися за своє розбите життя. За всіх військових і цивільних, які загинули в цій війні»
Анонс злету Руху у Львові
Посестри руху VETERANKA увійшли до сотні лідерок премії УП 100: «Сила жінок»
Підписано закон щодо протидії сексуальним домаганням та насильству в армії
«Culture Helps Solidarity / Культура допомагає: Солідарність»: індивідуальні гранти — другий конкурс