Терапія не повертає до «цивілки». Але вчить жити не в режимі виживання

Ніна Прокопʼєва (Карпенко) — ветеранка, радіотелефоністка, стрільчиня, операторка аеророзвідки НГУ. У 2014-му вона  приєдналася до першого добровольчого батальйону — імені генерала Кульчицького. Пройшла шлях від радіотелефоністки до операторки аеророзвідки. Після п’яти років служби не підписала новий контракт — і вийшла у цивільне життя.

«Коли наближався час завершення контракту, треба було вирішувати: продовжувати службу чи ні. Насправді було страшно. Не залишилося нічого, до чого можна було б повернутись. Останні п’ять років — це війна і підрозділ. Побратими й посестри стали родиною».

Щоб підготуватися до повернення, ще до демобілізації Ніна долучилася до ветеранського проєкту «Посестри» — і пішла на терапію. З того часу для неї багато змінилось. Але, як вона визнає, терапія — не чарівна пігулка.

«Не можу сказати, що терапія допомогла повернутись до цивільного життя — бо повністю це неможливо. Та і війна триває. Але терапія вчить не жити в режимі виживання. У мене залишились корисні навички бодинаміки — відчувати своє тіло, прислухатися до себе. Ще  — я навчилась не очікувати від інших того, що хочу і можу зробити сама. Це економить масу енергії, а тоді її не було зовсім».

Тепер вона знає, як і де шукати ресурс. І нагадує: якщо з першим психологом «не зайшло» — не варто зупинятися.

«Я досі часто виснажуюсь, не вмію добре розподіляти сили. Але тепер я розумію, як і де шукати ресурс. До терапії я знала про ресурси лише з підручника географії — як про корисні копалини. 

Терапія — дуже індивідуальна тема, але вона справді багато прояснює. Важливо знайти саме те, що підходить тобі. Є різні методики, різні спеціалісти. Якщо вперше не пощастило чи не зайшло — не зупиняйся».

Ніна ділиться усвідомленнями, які допомогли по-новому поглянути на життя. Вона певна: замовчування не допомагає.

«Психологічна проблема — не виняток. Навпаки — вона має властивiсть накопичуватись і ускладнюватись. Про це треба говорити. Поки ще можна щось змінити».

Проєкт «Інсайт та Єдність» реалізується ГО «Жіночий Ветеранський Рух» в рамках проєкту GIZ «Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні», що фінансується урядом Німеччини.